Висновки щодо якості освітньої діяльності закладу за напрямом «Система оцінювання результатів навчання учнів» Напрям «Система оцінювання результатів навчання учнів»
Висновки
щодо якості освітньої діяльності
закладу за напрямом «Система оцінювання результатів навчання учнів»
Напрям «Система оцінювання результатів навчання учнів»
2.1. Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання
2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень
Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднено у різних формах: на сайті закладу освіти, в батьківських класних групах, в усній формі від педагогічних працівників, за допомогою інформаційних стендів у навчальних кабінетах.
В освітній програмі закладу освіти висвітлені загальні критерії оцінювання 1-4 класів, 5-7 класів та 8-11 класів.
За результатами анкетування учнів щодо питання «Чи отримуєте ви інформацію про критерії, правила оцінювання навчальних досягнень», маємо наступні результати. Всього в опитуванні взяло участь 43 здобувачі освіти 10 та 11 класів
– так, отримую – 36 осіб (84%);
– так, отримую, але тільки у разі звернення до вчителя – 7 осіб (16%);
– не отримую, навіть у разі звернення до вчителя, користуюсь інформацією з офіційних джерел – 0 осіб;
– не отримую – 0 осіб.
За результатами анкетування батьків щодо питання «Чи Ви отримуєте інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень учнів?» маємо наступні результати. Всього в опитуванні взяло участь 245 батьків:
– так, завжди – 180 осіб (73%);
– переважно – 48 осіб (20%);
– іноді – 14 осіб (6%);
– ні, ніколи – 3 особи (1%)
За результатами анкетування вчителів щодо питання «Які види оцінювання здобувачів освіти Ви використовуєте» маємо наступні результати. Всього в опитуванні взяло участь 54 вчителі:
– поточне – 43 особи (80%);
– формувальне – 42 особи (78%);
– самооцінювання учнями – 25 осіб (46%);
– взаємне оцінювання учнів – 24 особи (44%);
– підсумкове – 41 особа (76%);
За результатами спостережень за навчальними заняттями (було протягом двох тижнів відвідано 56 уроків) на 33 уроках (59%) використовувалися прийоми самооцінювання і взаємооцінювання учнів, на 30 уроках (54%) вчителі оприлюднювали критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
Рівень оцінювання за вимогою – достатній
2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання
У ліцеї №10 система оцінювання результатів навчання учнів спрямована на перевірку рівня оволодіння учнями ключовими компетентностями та наскрізними уміннями. Всі вчителі знають, що таке компетентнісні завдання, та деякі з них розробляють такі завдання самостійно. Переважна більшість вчителів застосовуються компетентнісні завдання для оцінювання результатів навчання учнів, а саме:
– розв’язують власні життєві проблеми;
– показують зв’язок між матеріалом, який вивчається, з повсякденним життям та інтересами учнів;
– планують урок з використанням різноманітних форм і методів навчання;
– використовують під час обговорення питань набутий досвід учнів;
– демонструють учням рольові моделі на прикладі реальних людей ( діячів, фактів, ситуацій тощо).
Для сприяння реалізації компетентнісного підходу до формування критеріїв оцінювання вчителі використовують наступні підходи:
– оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня;
– позитивно оцінювати досягнення учнів, незалежно від того, значні вони чи скромні;
– оцінювати рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою думку;
– уміння розв’язання проблем і прийняття рішень;
– розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;
– оцінювання умінь, які визначають здатність працювати в команді;
– уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і проблеми;
– уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.
У системі методичної роботи закладу освіти реалізується напрям, який забезпечує вивчення питань компетентнісного підходу.
За даним анкетування педагогічних працівників маємо такі результати:
– розробляють власні, зокрема спільно з дітьми – 3 вчителів (6%)
– даптують критерії МОН до умов роботи закладу – 28 вчителів (52%)
– використовують виключно рекомендації МОН – 31 вчитель (57%)
– вважають, що критерії їм не потрібні – 0 учителів (0%)
Рівень оцінювання за вимогою – високий
2.1.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим, неупередженим, об’єктивним і доброчесним
За результатами анкетування батьків щодо питання «Чи учителі справедливо оцінюють навчальні досягнення Вашої дитини?» маємо наступні результати. Всього в опитуванні взяло участь 245 батьків:
– так, завжди – 141 особа (58%) ;
– переважно так – 98 осіб (40%);
– іноді – 6 осіб (2%);
– ні, ніколи – 0
За результатами анкетування учнів щодо питання «Наскільки вчителі справедливо оцінюють Ваші навчальні досягнення?», маємо наступні результати. Всього в опитуванні взяло участь 43 здобувачі освіти 10 та 11 класів
– оцінюють справедливо – 12 осіб (28%);
– у більшості випадків оцінюють справедливо – 30 осіб (70%);
– у більшості випадків оцінюють несправедливо – 1 особа (2%);
– оцінюють несправедливо – 0.
Так
Переважно так
Переважно ні
Ні
Учителі мене підтримують
14 (33%)
25 (58%)
3 (7%)
1 (2%)
Учителі вірять у мене і мої успіхи
18 (42%)
21 (49%)
3 (7%)
1 (2%)
Учителі мене поважають
17 (40%)
23 (53%)
3 (7%)
0
На моє прохання вчителі мені допомагають
23 (53%)
18 (42%)
2 (5%)
0
Рівень оцінювання за вимогою – високий
2.2. Система відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти
2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти
Адміністрацією ліцею № 10 систематично проводиться моніторинг навчальних досягнень учнів з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти у закладах освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей.
За результатами проведення моніторингів навчальних досягнень учнів готується аналітичний документ (звіт, аналітична записка тощо), у якому підводяться підсумки проведення моніторингових досліджень. Аналітичні документи розглядаються на засіданнях педагогічної ради; нарадах при директорові. Аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання використовується як додаткова інформація для розроблення освітньої програми, вивчення якості освітнього процесу, корекції освітньої діяльності педагогів, методичних підходів у викладацькій діяльності, простеження компетентнісного підходу у системі оцінювання навчальних досягнень учнів, удосконалення оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів (курсів).
На запитання «Наскільки доступно вчителі пояснюють і аргументують виставлення оцінок?» 27 учнів (63%) відповіли, що вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що вони можуть отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання – завжди обґрунтовують її, 16 учнів (37%) відповіли, що вчителі переважно пояснюють вимоги до оцінювання, аргументують оцінку лише на їх прохання.
«У яких формах Ви зазвичай отримуєте зворотній зв’язок від вчителів щодо Вашого навчання»
Пояснення та аргументація виставлення оцінок: 14 учнів (32,5%) – від усіх учителів; 20 учнів (46,5%) – від більшості вчителів; 7 учнів (16,3%) – від окремих учителів; 2 учні (4,7%) – у поодиноких випадках.
Аналіз допущених помилок: 14 учнів (32,5%) – від усіх учителів; 22 учнів (51,2%) – від більшості вчителів; 6 учнів (14%) – від окремих учителів; 1 учні (2,3%) – у поодиноких випадках.
Визначення шляхів покращення результатів: 13 учнів (30,2%) – від усіх учителів; 20 учнів (46,5%) – від більшості вчителів; 6 учнів (14%) – від окремих учителів; 4 учні (9,3%) – у поодиноких випадках.
Заохочення до подальшого навчання: 16 учнів (37,2%) – від усіх учителів; 17 учнів (39,5%) – від більшості вчителів; 6 учнів (14%) – від окремих учителів; 4 учні (9,3%) – у поодиноких випадках.
Рівень оцінювання за вимогою – достатній
2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання
У своїй роботі використовують формувальне оцінювання – 42 вчителі (78%)
Формувальне оцінювання – це інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів/учениць, усвідомлювати й відслідковувати особистий прогрес і планувати за подальші кроки у навчанні.
Формувальне оцінювання у початковій школі має на меті розкрити потенціал кожної дитини, а не перевірити її на відповідність певному стандарту. Оцінювання досягнень учнів необхідно спрямовувати на формування позитивної їх самооцінки. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів. Про труднощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Формувальне оцінювання не повинно містити частки НЕ, жодних негативних суджень чи критики. Формувальне оцінювання діагностує сфери, які потребують покращення, і допомагає покращити їх. На фоні формувального оцінювання у 1-2 за результатами формувального оцінювання в кінці навчального року виставляється рівень сформованості характеристик навчальних досягнень, у 3-4 класах – виставляється рівнева оцінка кожної характеристики навчальних досягнень.
Формувальне оцінювання в основній старшій школі – це не оцінка, а механізм формування навчального процесу, це інструмент підтримки, а не контролю. Формувальне оцінювання відбувається під час навчання і є його частиною, оцінює процес навчання і завжди є позитивним, забезпечує зворотній зв’язок, який допомагає зрозуміти наступні кроки в навчанні. Допомагає оцінювати учнів впродовж навчального року.
Більшість учителів використовують у своїй роботі систему формувального оцінювання, відстежують особистісний поступ учнів, формують у них позитивну самооцінку.
Для впровадження формувального оцінювання в освітньому процесі вчителі використовують такі форми роботи: самооцінювання, рефлексію, надають учням час на обдумування відповідей, супроводжують відповіді дітей уточнюючими запитаннями, забезпечують зворотній зв’язок, дають учням можливість обрати рівень завдання, добирають диференційоване домашнє завдання.
Рівень оцінювання за вимогою – достатній
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання
2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання
Учні отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах: консультації, індивідуальні завдання, допомога у підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо. Більшість учнів відповідально ставиться до процесу навчання, але є і такі, що формально відносяться до виконання завдань і вчаться не в повну міру своїх можливостей.
За результатами анкетування учнів ліцею маємо наступні результати:
У ліцеї оцінюють Ваші результати навчання з метою:
– відстеження Вашого індивідуального прогресу у навчанні – 22 особи (51%);
– визначення рівня Ваших знань, умінь і навичок – 36 осіб (84%);
– для відтворення матеріалу підручника – 7 осіб (16%);
– мені не відомо, з якою метою – 6 осіб (14%);
– оцінка використовується як інструмент покарання – 2 особи (4%)
Ваша думка вислуховується і враховується вчителями під час проведення уроків:
– так, завжди і в повній мірі враховується – 25 осіб (58%);
– враховується з окремих предметів – 14 осіб (33%);
– більшість вчителів нав’язують свою думку як єдино правильну – 1 особа (2%);
– у ліцеї думка учнів практично не враховується – 3 особи (7%)
Укажіть твердження з якими Ви найбільше погоджуєтесь:
– я відповідально ставлюсь до навчання, усвідомлюю його важливість для подальшого життя, мій ліцей цю відповідальність розвиває – 31 особа (72%);
– я відповідально ставлюсь до навчання, усвідомлюю його важливість для подальшого життя, але ліцей цю відповідальність не розвиває – 7 осіб (16%);
– освітній процес у моєму ліцеї не сприяє відповідальному ставленню до навчання, відповідально ставиться до вивчення деяких предметів – 4 особи (9%);
– вважаю, що ліцей не готує випускника до життя, тому у мене відповідальність за результати навчання відсутня – 5 осіб (12%).
Рівень оцінювання за вимогою – достатній
2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти
Під час спостереження за уроками у окремих вчителів було встановлено, що зовсім невелика частка вчителів застосовує на своїх уроках самооцінювання та взаємооцінювання.
За результатами анкетування вчителів щодо питання «Які види оцінювання здобувачів освіти Ви використовуєте» маємо наступні результати. Всього в опитуванні взяло участь 54 вчителі:
– поточне – 43 особи (80%);
– формувальне – 42 особи (78%);
– самооцінювання учнями – 25 осіб (46%);
– взаємне оцінювання учнів – 24 особи (44%);
– підсумкове – 41 особа (76%).
За результатами опитування учнів щодо питання «Чи здійснюєте Ви самооцінювання результатів своєї роботи під час занять?» маємо наступні результати: 24 учні (56%) – здебільшого так; 9 учнів (21%) – здебільшого ні; 7 учнів (16%) – так, постійно; 3 учні (7%) – ні, ніколи.
Рівень оцінювання за вимогою – вимагає покращення
Загальні рівні оцінювання за вимогами:
2.1. Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання – високий
2.2. Система відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти – достатній
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання – достатній
Загалом за напрямком №2 «Система оцінювання результатів навчання учнів» – достатній
