#STOP_БУЛІНГ

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення(Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):

1) частину другу статті 13 після цифр “173” доповнити цифрами “173⁴“;

2) доповнити статтею 173⁴ такого змісту:

“Стаття 173⁴. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, –

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, –

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку”;

3) абзац перший частини третьої статті 184 доповнити словами та цифрами “крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173⁴ цього Кодексу”;

4) статтю 221 після цифр “173-173²” доповнити цифрами “173⁴“;

5) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр “173-173²” доповнити цифрами “173⁴“.

2. У Законі України“Про освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380):

1) частину першу статті 1 доповнити пунктом 3¹ такого змісту:

“3^–1) булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого”;

2) частину другу статті 25 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

“здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу”.

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;

3) частину третю статті 26 після абзацу дев’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

“забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти”.

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом п’ятнадцятим;

4) частину другу статті 30 після абзацу двадцятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

“правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)”.

У зв’язку з цим абзац двадцять перший вважати абзацом двадцять п’ятим;

5) у статті 53:

у частині першій:

абзац десятий після слів “форм насильства та експлуатації” доповнити словами “булінгу (цькування)”;

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

“отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)”.

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий – сімнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим – вісімнадцятим;

частину третю доповнити абзацом шостим такого змісту:

“повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб”;

6) у статті 54:

частину першу доповнити абзацом двадцятим такого змісту:

“захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю”;

частину другу доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:

“повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)”;

7) у статті 55:

у частині другій:

абзац восьмий після слів “закладу освіти” доповнити словами “у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про”;

доповнити абзацами дев’ятим і десятим такого змісту:

“подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

частину третю доповнити абзацами одинадцятим і дванадцятим такого змісту:

“сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти”;

8) частину першу статті 64 після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

“з урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей, розробляє та затверджує план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, порядок реагування на випадки булінгу (цькування), порядок застосування заходів виховного впливу;

узагальнює та оприлюднює інформацію про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти”.

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий – двадцять шостий вважати відповідно абзацами одинадцятим – двадцять восьмим;

9) частину першу статті 65 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

“сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”.

У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев’ятим;

10) у статті 66:

частину першу після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

“сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”.

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;

частину другу після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

“сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”.

У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;

11) пункт 2 частини другої статті 71 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

“випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником”;

12) частину четверту статті 73 після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:

“здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;

аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування)”.

У зв’язку з цим абзаци четвертий – восьмий вважати відповідно абзацами шостим – десятим;

13) частину другу статті 76 викласти в такій редакції:

“2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами”.

1. Прикінцеві положення
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України	П.ПОРОШЕНКО
м. Київ 18 грудня 2018 року № 2657-VIII

 

 

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Загальні правила поведінки

• Здобувач освіти приходить до школи за 15-20 хвилин до початку занять, чистий і охайний, займає своє робоче місце з першим дзвінком, готує все необхідне навчальне приладдя.
• Не можна приносити на територію школи з будь-якою метою й використовувати будь-яким способом зброю, в т.ч. ножі, вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, сигарети, наркотики та інші одурманюючі засоби й отрути.
• Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.
• Не можна без дозволу педагогів (за узгодженням з батьками) йти зі школи та її території в урочний час.
• У разі пропуску занять до 2-х днів учень зобов’язаний пред’явити класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, що їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів учень зобов’язаний представити довідку з медичної установи.
• Здобувач освіти школи повинен виявляти повагу до старших, піклуватися про молодших.
• Поза межами закладу освіти учні поводяться скрізь і усюди так, щоб не принизити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім’я школи.
• Здобувач освіти бережуть майно школи, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території школи.
• До учнів, які привласнили чужі речі, будуть застосовані дисциплінарні стягнення.
• Здобувач освіти, які знайшли втрачені або забуті, на їхню думку, речі, повинні здати черговому, який знаходиться на першому поверсі закладу освіти.
• Фізична конфронтація, залякування і знущання є неприпустимими формами поведінки.
• Не дозволяється користуватися плеєром, мобільним телефоном іншими гаджетами на уроках і перервах.
• Здобувач освіти зобов’язаний виконувати домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмою.
• Щодня вести запис домашніх завдань в щоденнику.
• Приносити на заняття всі необхідні підручники, зошити, письмове приладдя, інструменти, робочий і спортивний одяг.

 

Поведінка здобувачів освіти на уроках

• Під час уроку не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших товаришів від занять розмовами, іграми й іншими справами, що не стосуються уроку.
• Якщо під час занять здобувачу освіти необхідно вийти з класу, то він повинен попросити дозволу у вчителя, піднявши руку.
• Якщо здобувач освіти хоче поставити питання вчителеві або відповісти на питання вчителя, він піднімає руку.
• Під час уроку учень має право ставити питання вчителеві, якщо не зрозумів матеріал під час пояснення.
• Учень має право в коректній формі обстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних спірних і неоднозначних питань.

 

Поведінка здобувачів освіти на перервах

Під час перерви здобувач освіти зобов’язаний:

• підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці;
• вийти з класу, якщо попросить учитель;
• підкорятися вимогам чергового учня чи учителя.
• Час перерви – особистий час кожного здобувача освіти. Він може його проводити по своєму розумінню, проте, не повинен заважати іншим.
• Під час перерв забороняється бігати по сходах, поблизу вікон і в інших місцях, непристосованих для ігор.
• Під час перерв забороняється штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу.
• У школі категорично забороняється тютюнопаління.
• Категорично заборонено самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відкриті вікна.
• На перервах здобувачі освіти можуть звернутися до свого класного керівника, чергового учителя, дирекції школи за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.

 

Поведінка здобувачів освіти в їдальні

• Під час обіду в їдальні належить дотримуватися добросусідських взаєм і поводитися пристойно.
• Здобувачі освіти повинні шанобливо ставитись до працівників їдальні.
• Учні приходять в їдальню після закінчення уроку у визначений час.
• Розмовляти під час обіду слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд.
• Учні прибирають посуд після прийому їжі.
• Здобувачі освіти дбайливо ставляться до майна шкільної їдальні.
• Учні мають право взяти в їдальню принесений з дому сніданок.
• Забороняється приходити в їдальню у верхньому одязі.

 

Рекомендації до зовнішнього вигляду здобувачів освіти

• До школи здобувачі освіти повинні приходити в одязі, що відповідає діловому стилю.
• Рекомендується не використовувати косметику і не носити прикраси на заняття.
• Спортивний одяг, призначений для уроків фізкультури, на інших уроках недоречний.
• Знаходитися в школі у верхньому одязі без особливих на те причин не дозволяється.
• На урочисті загальношкільні заходи учні приходять у святковій формі.

 

 

Порядок подання та розгляду заяв

про випадки булінгу в освітньому закладі

Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

 Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

 Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

 Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставини булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

 

Графік консультаційних годин

практичного психолога та соціального педагога

з метою запобігання та протидії булінгу

у Конотопській загальноосвітніх школі I–III ступенів № 10

 

Дні тижня	Соціальний педагог	Практичний психолог	Місце проведення
Понеділок	Учнів 11.00-12.00	Батьків учнів початкової ланки 13.30 – 14.30	Кабінет практичного психолога
Вівторок		Батьків учнів середньої та старшої ланки 13.30 – 14.30
Середа	Педпрацівники 10.00-11.00	Учнів 13.30 – 14.30
Четвер	Батьків учнів середньої та старшої ланки 10.00-11.00	Педпрацівників 13.30– 14.30
П’ятниця	Батьки учнів початкової ланки 15.00-16.00

 

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

 

1. Дитяча лінія – 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
2. Гаряча телефонна лінія щодо булінгу – 116 000
3. Гаряча лінія з питань запобігання насильству – 116 123 або 0 800 500 335
4. Уповноважений Верховної Ради з прав людини – 0800 50 17 20
5. Уповноважений Президента України з прав дитини – 044 255 76 75
6. Центр надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103
7. Національна поліція України – 102